Перші враження наших студентів від викладацької діяльності в Західночеському університеті м. Пльзень

03.11.2017

Я, студентка уже четвертого курса Переяслав-Хмельницкого ГПУ имени Г.Сковороды, иногда позволяла себе на парах летать в облаках и периодически получала от преподавателя русского языка замечания о своей рассеянности. Кто бы мог подумать, что вскоре я буду стоять с дрожащими коленками перед группой чешских студентов в качестве того же преподавателя.

Начну с самого начала. Весной, 2017 года я получила шанс поехать в Чехию учиться по обмену на два месяца. Я, как человек еще ни разу не покидающий Украину, была невероятно счастлива: Европа, новые знакомства, практика английского языка, цивилизованные студенческие общежития со столовой, баром и посещением места проживания без ограничения по времени... Вернувшись в родной университет, я неожиданно получила предложение поехать в Чехию в качестве преподавателя. Естественно, я не смогла отказаться. И вот я опять в городе Пльзень. Город знакомый и привычный, и уже не испытываешь того самого первого «вау», и не фотографируешься возле каждого магазина с чешскими названиями... Но теперь то самое «вау» я испытываю как преподаватель.

Когда я шла учить иностранный язык, я и не предполагала, что вдохновение стать преподавателем придет ко мне именно от изучения второго языка. Я стою перед восемнадцатью студентами и не могу пошевелиться, не говоря уже о речи. Эти 2.5 часа были в тот день для меня вечностью. Не буду скрывать, я провела пару, смотря с чешскими студентами кино с русскими субтитрами и озвучкой - благо, у них есть проектор. А вот на следующие пары я шла с полной экипировкой: полностью распланированный урок, книги, выписки из словарей и таблицы склонений русского языка. И я уже не с дрожащими коленками, а весьма общительный и уверенный в себе преподаватель. Это невероятное ощущение, когда тебя ждут, смотрят с интересом, как ты объясняешь материал и главное - соблюдают дисциплину. Прошел месяц, а я до сих пор хожу к своим студентам, как на праздник. Единственное, что меня огорчает в этой ситуации - это незнание чешского языка в идеале. Но здесь мне пригодились знания по методике языка, которые я получила в нашем университете. Чешский и русский похожи, поэтому студентам не особо трудно понять, о чем я говорю, но и не всегда так легко... Незнание чешского лишает преподавателя возможности объяснить каждый нюанс какого-либо правила. А еще, на примере студентов, которых учу, я поняла, что русский язык не такой уж и легкий для изучения иностранцами. В общем, благодаря вот такой, казалось бы случайности, я начала заниматься тем делом, которое я полюбила.

Мне также хочется тепло сказать о чешских преподавателях, которые очень много мне помогают. Это Богуслава Немцова и Либуше Уриеова. Интересны и незабываемы экскурсии, которые они организовывают. Также я им благодарна за хороший график работы и обучения, при котором все успеваешь. А еще я скучаю по дому и своими преподавателями. Мне кажется, что на парах я больше не буду рассеянной.

Юлия Настасенко.


Завдяки співпраці Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди із Західночеським університетом міста Пльзень, мені випала чудова нагода пройти стажування протягом 3-ох місяців та отримати досвід викладання мов для іноземних студентів. Ця поїздка відкрила переді мною не лише можливість мовної практики, але і культурного росту, що для філолога є дуже важливим.

Ось уже минув місяць мого перебування у місті Пльзені, і хотілося б відзначити, що за цей 30-ти денний проміжок часу склалось чимало вражень, здебільшого позитивних. Свою розповідь розпочну від моменту нашого приїзду. Ми прибули до м. Пльзень за графіком близько 6.30 ранку, на вокзалі нас чекала привітна дівчина Марія, котра люб'язно нас зустріла і відвезла до гуртожитку та допомогла з поселенням. Кімната, у якій ми проживаємо досить простора та містить усе необхідне для комфортного проживання. Зустріч в університеті була дуже теплою та проходила в дружній атмосфері. У перший день нам все чітко пояснили щодо подальших пар, проживання, стипендій та екскурсій. За останнє ми дуже вдячні, адже було дуже приємно, що приймаюча сторона потурбувалася про наше дозвілля. У нашу екскурсійну програму входила прогулянка містом Пльзень та відвідини місцевого підземелля, яке збереглося ще з часів Середньовіччя. Також нам запропонували поїздку до Карлових Вар та німецького містечка Регенсбурга. Та найбільше мене вразив похід до місцевого театру імені Й.К. Тила на оперу «Русалка». Це була моя давня мрія: побувати на опері. Незважаючи на те, що опера була чеською, я практично усе розуміла та навіть намагалась провести паралелі між українською та чеською мовами.

Також хочу поділитися враженнями щодо викладацької діяльності. У перший день я отримала розклад пар: пара української мови на тиждень щовівторка та пара російської мови один раз на два тижні щоп'ятниці. Загалом я провела 5 занять української мови та 2 заняття російської мови. Скажу одразу, що тут я зрозуміла, з вибором професії я не помилилась. Мені дуже подобається навчати студентів, пояснювати їм новий матеріал, давати їм відповіді на незрозумілі для них мовні явища в українській чи російській мовах, наводити цікаві приклади та використовувати сучасні технології на заняттях. З останнім тут взагалі проблем не виникає, оскільки усі аудиторії оснащені і проектором, і мультимедійною дошкою. Я дуже швидко знайшла спільну мову із студентами і тому наші заняття проходять у невимушеній атмосфері. Та не зважаючи на дружні стосунки, студенти старанно готуються до пар, сумлінно виконують усі завдання для домашнього виконання та не пропускають занять. Час від часу я консультуюся з викладачами для того щоб краще зрозуміти специфіку викладання у чеських вузах та взяти для себе щось нове.

Я дуже вдячна нашому вузу за прекрасну можливість відкрити для себе Чехію, розширити свій світогляд, познайомитись з новими людьми та отримати досвід міжнародного стажування.

Галина Сафонюк.