Скорочення ВНЗ: Які університети може закрити міністерство Новосад (СПИСОК)

27.01.2020

Про скорочення кількості ВНЗ і реформу освіти кажуть вже не перший рік. І тепер страшилки про скорочення вишів з'явилися знову.

Для оптимізації кількості вишів в Україні уряд змінив систему їхнього фінансування та планує закривати філії ВНЗ в деяких містах. Окрім того, Міносвіти може об'єднати деякі університети, заявила в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", опублікованому у понеділок, 20 січня, міністерка освіти Ганна Новосад.

Depo.ua розмірковує і робить припущення, які виші ми можемо втратити. Ми не стверджуємо, що буде саме так, але наводимо список ВНЗ, про які вже говорили раніше. Бо плани по скороченням існують не перший рік.

Київ

Звісно, зараз немає навіть припущень, які виші будуть скорочувати, адже усе це потребує складного аналізу. Проте можна припустити, які вищі навчальні заклади все ж можна скоротити. Почнемо з обласних вишів.

1. Білоцерківський інститут економіки та управління "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна". Цей виш фактично є філією столичного університету з такою ж назвою. У цій філії можна отримати освіту за п'ятьма напрямками: фінанси, право, соціальна робота, психологія та бібліотечна справа. У цьому відділенні університету "Україна" працює трохи більше 20 викладачів. До того ж, наприклад, у Білоцерківському національному аграрному університеті є спеціальності з економіки, права та навіть лінгвістики, куди можуть вступити усі бажаючі.

2. Бориспільський інститут муніципального менеджменту при МАУП. У Борисполі проживає лише трохи більше 60 тисяч людей, тож аргумент, що для такого невеличкого міста не обов'язково мати такий виш", може стати вирішальним. Тим більше, до Києва, де є свій МАУП, від Борисполя лише трохи більше 30 км відстані.

3. "Український гуманітарний інститут". Розташований у місті Буча, яке є фактично містом-супутником столиці. З огляду на таку близькість до Києва, цей виш теоретично може не втриматися після проведення реформи з тих же причин, що і бориспільска МАУП.

В самому виші Depo.ua надали свій коментар. За словами ректорки ПВНЗ "УГІ" Л.О. Штанько, "Український гуманітарний інститут" є приватним закладом, а отже, не отримує фінансування від держави. По-друге, Український
гуманітарний інститут є єдиним закладом вищої освіти в Бучі.

"До того ж, станом на 2020 рік в УГІ навчаються студенти зі всіх регіонів України й інших країн. Так, наприклад, цьогорічних першокурсників лише 8,1% - жителі м. Бучі, Ірпеня, Гостомеля тощо. Першокурсники з Київської обл. складають 16,3%. З центру України на навчання в УГІ приїхали 12,1%, а з півдня - 13,6%. Найбільше студентів УГІ є мешканцями заходу - 16,4% і сходу - 15,5%. Окрім цього, студентами УГІ є також іноземні громадяни - це 35 осіб з 25
різних країн. З огляду на це, вважаємо, що припущення журналістів Depo.ua стосовно ліквідації УГІ є некоректними", - зазначила Штанько.

Тепер переходимо до столиці.

1. Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. В освітніх рейтингах він займає останні місця. Врятувати цей вищий навчальний заклад може лише те, що зараз держава почала приділяти увагу оборонній сфері, а тому фахівці в цих галузях потрібні країні.

2. Київський славістичний університет. Цей виш був заснований у 1993 році, але так і не здобув серед киян якогось шаленого успіху. У рейтингах рівня освіти у вузах цей університет також займає останні місця. Та й спеціальності тут можна здобути такі ж самі, як і в багатьох державних вишах.

3. Університет сучасних знань. Цей виш досить молодий і навчається в ньому усього трохи більше двох тисяч студентів. Даний вуз також плентається внизу усіх рейтингів з якості освіти. Та й напрямки підготовки такі самі, як у більшості топових університетів. Готують тут навіть журналістів.

4. Університет менеджменту освіти. Цей державний заклад був заснований спеціальною постановою ЦК КП УРСР ще у 1952 році. В цьому виші є дуже багато спеціальностей, які також надаються іншими університетами, а Університет менеджменту посідає позиції у другій частині рейтингів з якості освіти у столиці.

Донбас

В Україні через війну на Донбасі переїхали 10 університетів з Донецької області та 7 університетів з Луганщини. Ще у жовтні 2019 року міністерство освіти та науки подумувало об'єднати деякі з них з іншими вишами.

Теоретично під об'єднання чи скорочення може потрапити Луганський національний аграрний університет, який у 2014 переїхав у Харків, де працював на базі Університету сільського господарства ім. Василенко. А з 2018 року ЛНАУ розірваний на три міста у двох областях на Донеччині і на Луганщині: у Слов'янську, Костянтинівці, Старобільську. Щодо Старобільська працівники ЛНАУ скаржилися, що там зовсім немає доріг і належних для життя і навчання умов.

Також можуть об'єднати в одну установу Донецький медичний виш, що розташовується у Краматорську, і Луганський медичний виш, що зараз працює у Рубіжному. У Краматорську і Рубіжному можуть залишити підрозділи, а юридично виш буде один, наприклад Донбаський медичний.

Донецька державна музична академія ім. С. Прокоф'єва, яка переїхала у Київ, може бути об'єднана з якимось столичним музичним вишем. На сайті YouControl зазначено, що статус академії перебуває у стадії припинення.

В принципі, ті виші, які переїхали з окупованої території за межі Луганської і Донецької областей можна об'єднати з місцевими. Так, У Вінниці працює Донецький національний університет, Донецький національний університет ім. М. Туган-Барановського розмістився у Кривому Розі.

Львів

Китами, на яких тримається освіта у Львові, є Львівський національний університет і Національний університет "Львівська політехніка". Про їх закриття, хотілось би вірити, не йдеться. Також, навряд чи будуть закриті Львівський медичний університет, Національний лісотехнічний університет України та університет фізичної культури і спорту.

Взагалі чутки про об'єднання, чи закриття тих, чи інших вузів у Львівській області ширяться років 20, але, поки що, ніякої конкретики не було. Під загрозою ліквідації навчальні заклади, які м'яко кажучи недостатньо відомі широкому загалу. Йдеться про Львівський коледж Київського університету культури, ВНЗ "Приватне акціонерне товариство "Львівський інститут менеджменту", відокремлений підрозділ "Львівський факультет менеджменту і бізнесу Київського університету культури" і т.д. На думку міністерства, експертами було виявлено очевидну невідповідність їхньої освітньої діяльності ліцензійним умовам, а також подання недостовірної інформації (в окремих випадках) під час проведення ліцензування.

Джерела наближені до Львівської обладміністрації не мають жодної інформації про плани скорочення вузів на Львівщині. "Якщо недержавні - там є, що скорочувати. Якщо тільки державні - то... Можливо буде йтися про "маупи" і "ставрпігіони", - припустило джерело.

Рівне

У Рівному два найкрупніші вузи - гуманітарний і педагогічний вже давно фактично об'єднані, тому, навряд чи їм щось загрожує.

Офіційної інформації від обладміністрації знову таки нема. Чиновникам від освіти нічого про це невідомо і припущення робити вони відмовилися, мотивуючи можливими позовами від вузів, які будуть згадані, через можливе завдання шкоди їх репутації.

За даними наших джерел, є питання до Рівненської філії ПВНЗ "Європейський університет", як і в інших регіонах.

Луцьк

У Луцьку лише два вузи - Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки та ЛНТУ - Луцький національний технічний університет. Чутки про їх можливе об'єднання були, але реально не більше, ніж чутки.

Дніпро

На Дніпропетровщині, як і в інших регіонах, можуть "оптимізувати" філіали вишів інших регіонів України у Дніпрі. І хоча список невеликий, все одно йдеться про студентів і викладачів, які опиняться у складному становищі, якщо процес змін не буде грамотно прописаний. Список відокремлених підрозділів у Дніпрі виглядає так:

1.Дніпровський факультет менеджменту і бізнесу Київського університету культури. Тут готують спеціалістів готельно-ресторанної справи, дизайнерів одягу і графічних дизайнерів, перукарів, пекарів тощо. Як засвідчують дані порталу "Вступ Освіта", минулого року на 2065 місць було подане лише 552 заяви від абітурієнтів.

2. Дніпровська філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна". Тут було подано 60 заяв. Виш спеціалізується на підготовці фахівців з економічних і соціально-політичних спеціальностей.

Якщо брати до уваги різноманітні всеукраїнські рейтинги вузів, то тут у зоні ризику можна назвати Дніпровський гуманітарний університет, де готують спеціалістів з туризму, юристів, психологів. Попри конкурс майже 2 людини на місце, за багатьма показниками він у кінці списку кращих вузів України.

Аналогічна ситуація з Придніпровською державною академією фізкультури і спорту, в якої теж є питання щодо об'єктивних показників. Проте це потужний виш, який має дуже серйозну матеріально-технічну базу, у тому числі приміщення у центрі міста. Хіба що хтось може покласти на цю базу око.

Миколаїв

У Миколаєві хмари можуть зійтися над Відокремленим підрозділом Київського університету культури, який у разі чого має першим піти під ніж.

Під великим питанням Миколаївська філія ПВНЗ "Європейський університет".

Одеса та область

На території Одещини діє майже 20 вищих навчальних закладів, як державних, так і приватних. Поки що офіційної інформації про скорочення або якусь реорганізацію вишів немає. Проте ще наприкінці 2018-го МОЗ намагалося реорганізувати шляхом об'єднання два виша - Одеський медунівер та Кримський медунівер. Кабмін навіть видав відповідне розпорядження, проте об'єднання не сталося. Причина тому - ухвала, прийнята Окружним судом Києва про блокування будь-яких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо Одеського національного медичного університету. Таким чином, на даний момент Одеському медину скорочення не загрожує.

Що стосується вишів, які мають найнижчий рейтинг у всеукраїнському ТОПі, то тут теж не все так просто, як здається на перший погляд. У багатьох вишах, розташованих на території Одещини, торік кількість поданих заяв студентами була менша, ніж кількість місць. Тобто людина могла стати студентом без будь-якого конкурсу. Проте це не значить, що ці виші мають закрити, можуть об'єднати факультети, скоротити працівників, проте самі вищі навчальні заклади залишаться. Ось пара прикладів.

Ізмаїльський державний гуманітарний університет у всеукраїнському рейтингу посідає лише 231-232 місце. Торік на 2258 місць було подано 2137 заяв, тобто люба людина, яка подала документи, могла стати студентом вишу, конкурсу ніякого. Проте навряд чи його закриють, адже це єдиний вищий навчальний заклад у Придунав'ї. До того ж тут зараз і не думають про закриття, а обирають нову назву для університету.

Ще один виш, який має не занадто високий рейтинг у всеукраїнському ТОПі (228) - Одеський університет внутрішніх справ. Проте підпорядковується він не МОН, а МВС. Тут на 1385 місць подали 1109 заяв.

А ось приклади філіалів вишів, які діють на території Одещини.

- Придунайська філія (ПрАТ "ВУЗ" МАУП"), яка розташована у місті Ізмаїл. Навчання тут проводиться за 15 спеціальностями.

- Дунайський університет Національного університету "Одеська морська академія", який теж розташований в Ізмаїлі. Тут діє шість кафедр.

Харків

За відомостями керівництва Департаменту науки і освіти Харківської ОДА на сьогодні в Харківській області таких вищих навчальних закладів шість. Серед них, наприклад, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Харківський інститут Університету банківської справи, Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету.

Однак на цей час стверджувати, що ці навчальні заклади закриють, неможливо. Не виключено, що ці виші знайдуть вихід із ситуації, наприклад, за допомогою створення самостійних юридичних осіб.

Запоріжжя

У Запорізькій області ліцензовані для здійснення діяльності у сфері вищої освіти майже три десятки закладів. Серед них, зокрема, коледжі, як державні так і комунальні, два заклади післядипломної освіти: педагогічної й медичної.

Поки про якісь плани щодо скорочення кількості цих закладів невідомо. Утім, добре відомо про лідерів та аутсайдерів серед вишів. Останні, скоріш за все, і зможуть потрапити під скорочення.

Із понад десятка безпосередньо вишів, розташованих у Запорізькій області, зникнення точно не загрожує Запорізькому національному університету, національному університету "Запорізька політехніка", Запорізькому державному медичному університету (популярному, зокрема, в іноземців), розташованому у Мелітополі Таврійському державному агротехнологічному університету імені Дмитра Моторного. Ці виші стабільно потрапляють у ТОП-200 найкращих, деякі розташовані у першій сотні. Це заклади з традиціями та ім'ям.

Утім, з певним ім'ям і традиціями була й Запорізька державна інженерна академія, яка через фінансові труднощі рік тому припинила існування в якості самостійного навчального закладу. Вона увійшла до складу Запорізького національного університету як інженерний інститут.

Не настільки успішні Класичний приватний університет (як свідчить із назви виш не державний), не підпорядковані МОН Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій та Бердянський університет менеджменту і бізнесу.

За логікою МОН "краще менше, але якісніше", може постати питання щодо доцільності існування в регіоні педагогічних вишів: педагогів готує ЗНУ, Бердянський державний педагогічний університет, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького.

Періодично повстає питання й щодо необхідності існування закладів післядипломної освіти. Повставало воно й щодо Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, який кілька років тому стрясали скандали. Але це - комунальний заклад Запорізької обласної ради, тож без її бажання під скорочення не потрапить. Щодо Запорізької державної медичної академії післядипломної освіти, то в світлі медичної реформи навряд чи доцільно відмовлятися від закладу, де лікарі удосконалюють знання та опановують нові медичні технології.

Закарпаття та Прикарпаття

Навряд чи Закарпаття буде у списку регіонів, в яких закриватимуть вузи. Справа в тому, що вишами закарпатці, як кажуть, не балувані: вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації в області є 10, з них 4 приватні.

Чотири з них вже кілька останніх років потрапляють до ТОП-200 вузів України. Так, у 2019-му ДВНЗ "Ужгородський національний університет" посів досить високу позицію в рейтингу, займаючи 35 (оцінка інтегрованого показника діяльності - 24). Інші три, хоч і плентаються ніби у хвості, тим не менш, з року в рік покращують свої показники і не є останніми: Мукачівський державний університет займає 170 позицію в рейтингу (12,5), Закарпатський угорський інститут - 188 місце (11,48), Закарпатська академія мистецтв - 195 місце.

Серед тих семи, що до рейтингу не потрапили, визначити найгірший зараз доволі складно, бо слабких місць чимало є навіть у кращих. Так, до прикладу, приватний Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ має чи не найбільше зауважень до своєї діяльності з боку Державної інспекції навчальних закладів та навіть Служби безпеки України.

Можливо, у Києві дійдуть думки, що Закарпаттю не потрібні заклади із малою кількістю студентів, як то Закарпатський НКЦ Національного університету водного господарства та природокористування (570) чи Хустський навчально-консультаційний центр НУ "Львівська політехніка" (470). Зараз можна тільки гадати.

Найімовірніше, що, якщо Закарпаття і потрапить під жорна розформування, то, скоріш, це стосуватиметься навчальних закладів ІІ та І ст. акредитації. Хоча, згадуючи ліквідаційну хвилю 2015 року, цього також можна не боятися: того року в області у "чорному списку" був Ужгородський коледж Київського університету культури. Однак, він успішно діє і сьогодні.

Подібна ситуація склалася і в Івано-Франківській області. Тут також 11 вузів, п'ять із яких - приватні. До рейтингу "ТОП-200 університетів України" ввійшли три франківські. Зокрема, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника опинився на 41 місці, Івано-франківський національний медичний університет - 62, а Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу - 65.

Вінниця

У Вінниці, як і в решті українських міст, функціонують навчальні заклади, де навчаються студенти, які мали не великі досягнення в старшій школі і, відповідно, невисокий бал ЗНО. У такої молоді вибір не великий - або приватний виш (здебільшого це філія столичного ВНЗ), або професійно-технічний навчальний заклад, де можна опанувати робітничу професію.

Звісно, більшість абітурієнтів обирають нехай "слабший", але вищий навчальний заклад. Звідси і брак кваліфікованих майстрів та техпрацівників, а також надлишок дипломованих безробітних.

Усі державні виші Вінниці входять у загальнодержавний рейтинг ТОП-200, відтак їх показники діяльності мають всі шанси пройти "кастинг" в рамках нових принципів фінансування вищої освіти в Україні. Чого не скажеш про численні філії та приватні ВНЗ.

Так, вони акредитовані і мають відповідну державну ліцензію, тобто працюють законно, видають дипломи державного зразка. Утім, якщо постане питання оптимізації мережі вищих навчальних закладів у Вінниці - ймовірно саме вони першими підуть "під ніж".

- Вінницький кооперативний інститут. Не так давно цей виш був технікумом, а до того - звичайною школою. Загалом навчальному закладу вже під сотню років, і він, звісно, має свою "цільову аудиторію". Однак після підвищення рівня акредитації, виш не надто збільшив свій рейтинг на тлі інших ВНЗ міста, тож теж може стати об'єктом оптимізації. Донедавна Вінницький кооперативний інститут очолював Анатолій Драбовський, якого було обрано народним депутатом у 12 мажоритарному округу. Він був висуванцем "Зе команди" і увійшов до фракції "Слуга народу" у Раді. Нині виш очолює його донька - Віра Драбовська.

- Вінницький фінансово-економічний університет - багатопрофільний приватний ВНЗ. Працює більш як чверть сторіччя, має навчальну базу, однак, як і решта приватних вишів - у зоні ризику.

- Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва відкрився у 2004 році. Раніше майстрів з конструювання одягу та дизайну навчали в однойменному коледжі, який було створено на базі навчально-виробничого підприємства "Інтеграл-М". Цей навчальний заклад може потрапити "під ніж", аби уникнути скандальності в оновленій мережі ВНЗ. Адже син ректора інституту Ігор Мізрах - досить неоднозначна фігура у бізнес- та політичних колах країни. Його називають власником мережі сайтів-"лайнометів", лоббістом та політичним експертом. Торік він був одним із затриманих у гучній справі про вимагання більш як пів мійльйона доларів у співробітника ДП "Укрспецекспорт".

- Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського теж може зникнути з освітньої мапи Вінниччини. Вже давно точаться розмови про те, що кузню педагогічних кадрів хоче "поглинути" приїжджий Донецький національний університет імені Василя Стуса. Мовляв, на базі двох ВНЗ може бути створений регіональний гуманітарний виш. Педагогічний університет має великі навчальні корпуси та студентські гуртожитки, а ДонНУ - підсилить викладацько-педагогічним складом та інноваційними методиками викладання.

- Вінницька філія Київського Інституту Бізнесу та Технологій (КІБІТ). Виш готує бакалаврів та спеціалістів за напрямками: економіка, менеджмент та психологія. Це регіональне представництво національного ВНЗ, тому його вінницький філіал може бути закритий на підставі законодавчих ініціатив.

Кропивницький

Кропивницький закладами вищої освіти не перевантажений, тож навряд чи МОН побачить "перспективу" для їхнього закриття. Щоправда, періодично тут закривають філії ВНЗ - то ХНУВС, то Київського університету культури. Тож можна припустити, що під "оптимізацію" можуть піти два факультети переміщеного Донецького національного медичного університету, але й він у Кропивницькому вже прижився та відкриває клінічні бази, на відміну від переміщеного з Криму Таврійського університету імені Вернадського.

Поки що зменшення кількості закладів вищої освіти Кропивницького та області - після оновлення Закону про вдосконалення освітньої діяльності - не очікується. Принаймні документів, які б свідчили про це, у вишах не отримували, тим більше, що ліцензії з акредитацією усіх закладів є чинними. Крім того, наявний закон передбачає закриття філій закладів вищої освіти у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі, а ті, що зараз працюють, мають бути реорганізовані або закриті до 1 липня 2021 року.

Полтава

У Полтаві працюють п'ять державних вишів: Українська медична стоматологічна академія, Полтавська державна аграрна академія, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка.

Останній у списку був заснований в 1930 році. В ПНТУ навчаються понад 10 000 студентів, які можуть обрати фах серед майже 50 спеціальностей.У серпні 2019 року Міністерство освіти і науки України перейменувало ПНТУ на Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка". Причину зміни назви у тексті наказу про перейменування зазначено не було. Відомо лише, що виш самостійно надіслав відповідне подання.

Найпрестижнішим вишем у Полтаві є УМСА -провідний державний вищий навчальний заклад із підготовки лікарів, зокрема лікарів-стоматологів. У грудні 2019 року в УМСА стався прикрий інцидент: п'ятеро студентів, які працювали в урологічному та хірургічному відділеннях Полтавської обласної лікарні, захворіли на кір, у зв'язку з чим в Академії майже на місяць скасували заняття та всі види масових заходів. Втім, навряд чи цього достатньо для "оптимізації" закладу. А от Юридичний інститут НЮУ ім. Ярослава Мудрого може опинитися у списку претендентів - як філія. Ти більше, що і до Харкова, де розташований Універсітет, недалеко.

А от вишем, який, найскоріше, не потрапить під скорочення, є Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, який у 2019 році став одним з кращих національних університетів України. За результатами моніторингу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. КНУ посів 11 місце серед 113 національних університетів України.

Хмельницький та область

На Хмельниччині у зону, так би мовити, ризику потрапляють насамперед приватні та "малокомплектні" виші.Уже зараз більшість з них не можуть впоратися з новими критеріями, вимогами атестації персоналу. Відтак їх чекає якщо не ліквідація, то пониження статусу, або приєднання до більш потужних закладів. Є ще один вихід - вони можуть і далі функціонувати в такому ж статусі, якщо їх на баланс візьмуть місцеві органи влади.

В "черзі" на зміну статусу, за припущеннями, можуть стати Хмельницький економічний університет, Хмельницький університет економіки та підприємництва, Хмельницька філія Донецького національного університету імені Василя Стуса "Бізнес-інноваційний центр "ДонНУ-Поділля", філія МАУПу; Кам'янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка. Адже більшість філій уже сьогодні не можуть пройти акредитацію, критерії якої перетворилися на інструмент для закриття вишів. У викладацьких колах говорять й про наміри позбавити з часом окремі вищі навчальні заклади статусу Національного. Втім, так це буде, чин і, поки що не відомо, оскільки хоч якихось конкретних планів не озвучено.

Житомир

Ідея оптимізації мережі вищих навчальних закладів Житомира виникла ще у 2016 році у міністра освіти і науки України Лілії Гриневич. Щоправда тоді йшлося не про закриття вишів, які не можуть надавати освітні послуги високої якості, а про об'єднання ВНЗ в один - Поліський університет.

"Нам потрібні потужні регіональні центри вищої освіти і ми повинні об'єднуватися і будувати нову якість, тому що "вихолистити" регіональну освіту взагалі означає призводити до певного загального зниження якості освіти в регіоні. Тому я переконливо звертаюся завжди до місцевої влади з тим, що не треба відмахуватися від власних університетів, але треба подумати, яким чином організувати їхню діяльність і творити оці потужні регіональні центри вищої освіти", - пояснювала Гриневич,зауваживши, що таке об'єднання має проводитись виключно за згоди колективів та керівників навчальних закладів.

Нововведення, які анонсує чинна міністерка Новосад не будуть такими лояльними та м'якими. Ймовірно мережу ВНЗ "оптимізовуватимуть" без зайвих реверансів, створивши таким чином високу конкуренцію, а відтак і бажаний ріст якості освітні послуг.

- За інформацією джерел depo.ua, серед претендентів може бути найстаріший виш області - Житомирський державний університет імені Івана Франка. Що досить дивно, адже університет для регіону потужний і має у структурі три інститути, п'ять факультетів, центр довузівської та післядипломної освіти, в яких навчається близько восьми тисяч студентів.

- Житомирська філія Київського Інституту Бізнесу та Технологій (КІБІТ). Виш готує бакалаврів та спеціалістів за напрямками: економіка, менеджмент та психологія. Це регіональне представництво національного ВНЗ, тому його житомирський філіал може бути закритий на підставі законодавчих ініціатив.

- Житомирська Філія Приватного вищого навчального закладу "Університет сучасних знань". Тут можна здобути диплом бакалавра у сферах фінансів, банківської справи та страхування. Як і попередній навчальний заклад - філіал "Університету сучасних знань" може бути закритий на підставі законодавчих ініціатив.

- Житомирський економіко-гуманітарний інститут "ВНЗ Університет "Україна". Це приватний навчальний заклад. Він готує бакалаврів та магістрів в галузі соціальної роботи, фізичної терапії, менеджменту та туризму. Може бути закритий на підставі законодавчих ініціатив, як регіональне представництво.

- Житомирський інститут культури і мистецтв Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Теж відокремлений структурний підрозділ, однак форма власності - державна. Тож філія може бути ліквідована, хоча й перелік спеціальностей, які пропонує виш, досить сучасний: режисер видовищ та масових свят, ведучий радіо і телебачення, артист естрадного співу, дизайнер інтер'єру та дизайнер ландшафту, тощо.

Depo.ua