Співпраця з університетом у Плзені продовжується

18.11.2018

Своїми враженнями про чергову поїздку до Чехії у рамках традиційного академічного обміну ділиться студентка групи АН-33 Самойленко Валерія.

Що ж, це моя друга поїздка до Чехії. Почну з того, що в університеті нас дуже гарно зустріли, показали повагу до нас, що нас раді бачити і вітати в цьому місті. Як на мене, це важлива частина, адже ти відчуваєш, що ти не сам десь на чужині. Всі викладачі були дуже привітні до нас і завжди готові допомогти. Наприклад, коли у нас виникли деякі побутові проблеми в гуртожитку, ми звернулися по допомогу і в той же день все було вирішено. Це приємно, що про нас піклувались і не забували.

Далі, хочу розповісти саме про навчання. Чесно скажу, було тільки в радість ходити на пари. На парах з чеської мови ми знайомились, порівнювали мови (українську, чеську, німецьку, російську) та найприємніше - співали пісеньки. Також, дуже цікаві були лекції з німецької мови, які викладали безпосередньо корінні німці. Не можу не згадати про лекції з літератури, які теж стали дуже пізнавальними для нас. Наприклад, ми дізнались більше про чеських письменників та про долю наших письменників у Чехії. Однією з найприємніших подій стала поїздка до Німеччини, яку нам подарував університет. Ми відвідали місто Ноймаркт, невеличке баварське містечко, де побували на пивному заводі, у міській ратуші та в соборі. Хочу відмітити, що там теж нас дуже гідно зустріли і ми відчували себе бажаними гостями. Однозначно, ця поїзда теж була корисною для нас. По-перше, ми спілкувались мовою, яку ми вивчаємо (німецькою), а по-друге, ми познайомились із життям в Німеччині. Загалом, в плані освіти, ми отримали купу безцінного досвіду!

Звичайно, не обійшлось і без подорожей. Першим містом, в яке ми поїхали, став незабутній Амстердам - моя давня мрія. Це місто, яке перевернуло мою свідомість та моє сприйняття життя. Місто, яке дозволяє кожному бути самим собою, в якому ти розумієш, що немає нічого неможливого. Чомусь, саме таким воно мені здалось. Особливо мені сподобалось, наскільки різноманітних представників культур і народів він поєднує в собі. Друге місто, яке ми відвідали - Відень. Місто королів, аристократії та великих композиторів. І справді, воно величне, від його архітектури відбирає мову. Хочеться просто стояти і милуватись будівлями. Приємно було, випити віденської кави та поласувати штруделем у самому Відні. Також, ми гуляли по Празі. Прага - не менш велична і прекрасна. Вищеград, статуя Кафки, старе місто - ці приємні спогади залишила по собі Прага. Ще одне місто, про яке не можна не сказати, - Карлові Вари. Я побувала в Карлових Варах навесні і була приємно вражена, проте, Карлові Вари восени - це щось неймовірне! Якщо хочете побачити справжнісіньку ідеальну, золоту осінь, яку малюють художники, про яку пишуть письменники, яка надихає, якою хочеться насолоджуватись, то Вам саме в Карлові Вари. Життя там протікає повільно, ніхто нікуди не спішить, всі п'ють корисну водичку, смакують каву, прогулюються, піднімаються на гори. Окремо хочу сказати про природу, а саме гори, які вкриті різнокольоровими осінніми деревами. Це тотальне естетичне задоволення, прогулятися Карловими Варами в осінню, сонячну погоду. Та і сам Плзень, місто, в якому ми жили, став рідним для нас. Там кипить студентське життя, ми познайомилися з багатьма студентами з інших країн, які теж приїхали навчатися по обміну. По-перше, це була хороша мовна практика, по-друге - обмін інформацією про культуру наших країн. Плзень восени - теж не менш чарівний. Саме в жовтні місяці проходить дуже багато фестивалів, такі як: фестиваль пива, на який з'їжджаються не тільки чехи, а і багато німців та представників інших країн; День Незалежності Чехословацької Республіки (ми, до речі, попали на кругленьку дату, а саме 100 років з дня незалежності); різноманітні ярмарки, на яких можна скуштувати національні чеські страви, та просто весело провести час.

Що ж, це однозначно був найкращий осінній місяць в моєму житті! Найцінніше, що я отримала - це емоції і спогади. Враження, які не передати словами! Це все мотивує мене і надалі вчити мову, розвиватись в цьому, адже це дуже круто, коли ти розумієш людину із зовсім іншого куточка світу, коли ти можеш їй щось розказати про себе, і взаємно дізнатись про неї. Спілкування з новими людьми - це однозначно одна з найчудовіших речей на планеті, тому що кожна людина унікальна, кожна людина можете тебе чомусь навчити. Саме люди, які нас оточують, роблять нас такими, якими ми є. Тож, розширюйте свої мовні кордони, долайте внутрішні бар'єри і головне - вчіть мову! Це те, що зрозуміла я для себе, і що хотіла б, щоб розуміли інші. А я, в свою чергу, хочу подякувати університету, за таку чудову можливість побути міжнародним студентом. Це справді унікальна нагода, і не кожен український університет дає змогу студентам так розвиватись і подорожувати, як наш.